- оглянути
- —————————————————————————————огля́нутидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оглянути — див. оглядати … Український тлумачний словник
оглянути — I = оглядати (подивитися на кого / що н., послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу), обглянути, обглядати, обдивитися, обдивлятися, огледіти, озирнути, о(б)зирати; окинути, окидати, пробігти, пробігати, пройтися,… … Словник синонімів української мови
подивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. поди/вляться; док. 1) неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого , що небудь; глянути. || тільки без додатка. Розкрити, розплющити очі. || Зупинитися на кому , чому небудь, розкритися (про очі). || Підглянути,… … Український тлумачний словник
звидіти — Звидіти: оглянути [14] провідати [V] Невірно викладене слово звидіти оглянути: «Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу» (214). Редакція виклала його дієсловом «провідати» (483), роблячи з Борислава живу… … Толковый украинский словарь
оглядати — I = оглянути 1) (проводити огляд чого н., ознайомлюватися з чимось), огледіти, оглядіти, розглядати, розглянути, обдивлятися, обдивитися, дивитися, озирати, озирнути 2) (визначати стан здоров я, характер захворювання), обстежувати, обстежити,… … Словник синонімів української мови
біомікроскопія — ї, ж. Метод дослідження, що дає можливість детально оглянути оптичні переломні середовища і тканини очного яблука … Український тлумачний словник
екскурсія — ї, ж. 1) Поїздка або похід куди небудь з метою відвідати, оглянути що небудь. || Відвідування визначних місць, огляд експонатів музею, виставки і т. ін. 2) розм. Група людей, яка колективно відвідує, оглядає що небудь … Український тлумачний словник
обревізувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Зробити ревізію. 2) перен. Ретельно оглянути. 3) перен. Детально проаналізувати; обміркувати … Український тлумачний словник
оглянутий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оглянути 1 4) … Український тлумачний словник
перемайнути — ну/, не/ш, док., розм. Швидко переправитися через який небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, перепону. || у сполуч. зі сл. погляд, перен. Оглянути кого , що небудь швидко, мимохідь, побіжно … Український тлумачний словник